Я громадянин України

Я - громадянин України,

Єдиної, великої і давньої країни.

Гордий тим, що народивсь на цій землі,

У країні, де співають солов'ї,

Де безкрайні золоті поля, 

Де вгорі блакитні небеса.

Люди сповнені тут доброти,

Тут я хочу залишитись назавжди.

Чим же я пишаюсь щохвилини?

Тим, що я - громадянин України.

   Мета: відродження патріотичного почуття юних українців, виховання любові до нашої країни. 

   Сьогодні учні 5-А класу (класний керівник Нестеренко Світлана Станіславівна) у читальному залі шкільної бібліотеки знайомились з виданням О.В.Сташука "Я громадянин України".

   Наш народ відомий  своєю нездоланністю та незнищенністю, великою і могутньою державою - Київською Руссю і Запорізькою Січчю. 

   Ми повинні знати свою історію, культуру, традиції і пишатися, що живемо в Україні. Громадянин України - це не лише той, хто має синій паспорт, прикрашений тризубом, хто цікавиться життям власної держави.... Кого ж тоді слід вважати справжнім громадянином нашої незалежної Батьківщини?.... Переглянувши книгу, п'ятикласники поділилися своїми думками з однокласниками.

Сьогодні, 8 вересня, в системі Організації Об'єднаних Націй відзначають Міжнародний день грамотності. Цю дату заснували, щоб відзначити, що бути грамотним важливо для кожної людини та суспільства в цілому. 

З днем знань!

  

   Шановні вчителі та учні нашої рідної третьої школи! 

   Щиро вітаю вас з Днем знань - справжнім всенародним святом мудрості, доброти і людяності. Цей день завжди особливо урочистий і хвилюючий, адже саме з нього починається незвіданий, цікавий і, водночас, нелегкий шлях до пізнання, до нових звершень.

   Бажаю школярам на цьому шляху підкорити нові вершини знань, зустріти добрих і надійних друзів та досягти омріяної мети.

Зі святом 1 вересня!

Найдорожче слово на Землі

   День мами - міжнародне свято. В Україні офіційно відзначається щорічно, починаючи з 2000 року, у другу неділю травня.

Мамо моя рідна і єдина

Мамо моя рідна і єдина,

Ластівко добра і теплоти,

Я для тебе був і є дитина,

І для мене найдорожча ти.

Доки в грудях буде серце битись,

Втратити тебе я так боюсь.

Я на тебе хочу надивитись,

За здоров’я Богу помолюсь.

Скільки ти зазнала горя й муки

У своєму нелегкім житті!

Я цілую ці дбайливі руки,

Мозолисті, вмілі, золоті.

Хай поля-лани зерняться житом

І вруняться колосом без меж,

Скільки я на світі буду жити,

Ти в моєму серці не помреш!

Доки в грудях буде серце битись,

Втратити тебе я так боюсь.

Я на тебе хочу надивитись,

І чомусь ніяк не надивлюсь.

                                 Геращенко В.

На варті - Пам'ять

   Ніхто не схибив з гордої стежини, 

   Не зрадив друзів, клятви не зламав,

   Бо встав за Волю й Щастя України

   І в цім двобої ворога здолав.

                                  В.Шурапов

                                   "На варті - Пам'ять"

Маки

Сповиті житом, квітнуть маки

І нам нагадують щораз, 

Як в ті бурхливі роки

Рікою кров людська лилась.

Тут піднімавсь солдат в атаку,

Тут землю кров'ю окропив.

- Прислухайтесь, - шепочуть маки, - 

Він не дожив, він не дожив...

А як же мріяв повернутись, 

Кохану ніжно обійнять.

- Вам не забути, не забути, - 

Із жита маки шепотять.

Нагадують: життя тендітне,

Як маків ніжні пелюстки,

Нехай воно для щастя квітне

Всім поколінням на віки.

                                    Р. Котик

   9 травня - 70 річниця визволення України від фашистських загарбників.  День пам'яті і скорботи. 

Герої не вмирають

   Є люди, котрі не вихваляються своїми успіхами, не прагнуть слави чи визнання, а наполегливо йдуть до мети, готові виконати обов'язок до кінця. Саме таким був учень нашої школи Лев Панков. Він один із перших прийняв рішення захищати рідну землю, свою домівку, своїх рідних і сміливо вирушив на передову у зону "АТО" і, маючи всього 23 роки, загинув 29 липня 2014 року у районі міста Сніжного Донецької області, рятуючи товаришів. 
   Сьогодні в нашій школі відбулася подія, яка болить кожному з нас. Школа, як рідна мати, виколисує, леліє дітей, дає їм дорогу в життя. З роками діти виростають, а школа проводжає та чекає своїх випускників на теплі зустрічі. Сьогодні один із випускників Лев Панков повертається до своєї рідної школи портретом на меморіальній дошці. 
   Але допоки ми живі, житиме пам'ять про наших героїв, а Лев, з меморіальної дошки, щодня зустрічатиме учнів, учителів, маловищан та нагадуватиме кожному з нас, що він поклав життя, аби ми жили в мирній квітучій Україні. Вічна пам'ять героям!

Пам'ятаймо! 29 річниця Чорнобильської трагедії

Встають і відходять в легенду 

Пророки завітів нових.

І ризи у них із брезенту,

І каски, як німби, у них.

Борис Олійник

29 років минуло з часу вибуху на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС - події, що стала, за визначенням ООН, "найбільшою ядерною катастрофою в історії людства". 

   Сьогодні з висоти часу, що віддаляє нас від 26 квітня 1986 року, ми повинні віддати належне минулому, згадати тих, хто ціною свого життя і здоров'я врятував світ, хто самовіддано виконував доручену роботу, хто упокорив атом, хто відвів біду від усього людства. Пам'ятаймо!