19 грудня святкуємо День святого Миколая Чудотворця. Хто ж він, цей гість з неба, якого з нетерпінням чекають діти?
Колись дуже-дуже давно жив в одному місті, служив Господу Богу і людям єпископ Миколай. Всі знали, який він добрий та щедрий. З самого дитинства він ніколи не проходив повз людське горе. Поважав своїх батьків. Молився, щоб у всьому світі було більше справедливості, любові, добра і милосердя.
Коли померли батьки, Миколай роздав своє майно людям, а сам став священником. Він зробив багато добра за своє життя. І все робив таємно
За легендою, своїми молитвами Микола зцілював недужих, сліпих і калік. Усмиряв море, бурю, гасив пожежі. Був покровителем мандрівників, а також усіх тварин - диких і свійських. Микола всім серцем любив дітей і кожному хотів подарувати бодай крапельку своєї любові. Саме тому День святого Миколая так люблять діти і дорослі.
Свято Миколая з давніх часів відзначали з особливими почестями. Народ здавна славив святого Миколая. Напередодні 19 грудня хтось найповажніший у родині, як правило, дідусь, перевдягався в Миколи і заходив до оселі з подарунками. Щоб отримати не прутик, а солодощі, діти повинні були вести себе добре і бути слухняними дочками і синами. Впродовж року хлопці старанно допомагали батькам, шанобливо ставилися до старших. Напередодні свята діти згадували свої хороші і погані вчинки: яких більше? Дістанеться їм подарунок або, може, прутик?
Вночі, коли зірки тихо наспівували колискову, до кожної дитини приходив святий Миколай і клав під подушку подарунки. До подарунків іноді прив'язував срібний прутик - нагадування про те, що колись неслухняних дітей ним карали. А щоб Микола знав, що подарувати, перед святом діти писали йому листи і молилися.
Традиційні солодощі в цей день - медове печиво. Його так і називають - «миколайчики». Вони такі смачні і солодкі, що їх раді отримати в подарунок і діти, і дорослі.
Немає коментарів:
Дописати коментар