І от добігли до
кінця шкільні роки навчання. Випускники ідуть останній раз на урочисту лінійку,
а далі — випускний бал. Так хотілося швидше закінчити школу, щоб відчути себе
дорослими, самостійними, впевненими, незалежними... Але чому ж так щемно на
душі? Що ж заважає безтурботно веселитися, може те, що більше вже ніколи
випускники не стануть на шкільній лінійці, не зайдуть у свій клас? не зійдуться
усі разом, так як завжди було продовж усіх років... Сумно і тривожно на серці
сьогодні цим дорослим дітям. Вони і справді стали зовсім дорослими, але для
школи, для вчителів залишаться завжди дітьми, пустотливими і веселими,
радісними і щасливими, неповторними і різними. Незабаром пролунає для них
останній дзвінок у школі. А далі покличуть невідомі, незвідані дороги життя,
кожного своя. То ж дай вам, Боже, добра і щастя на путі, світлих і радісних
доріг, незрадливої долі. Хай щастить вам усім, дорогі випускники!
Немає коментарів:
Дописати коментар