З народного напившись джерела...

   21 лютого-Міжнародний день рідної мови. Напередодні свята учні 2-В класу (класний керівник Майдебура Світлана Василівна) завітали до шкільної бібліотеки, щоб розповісти про свою рідну мову, яка постає перед нами в усій своїй красі в піснях, в віршах, казках, прислів'ях, приказках та загадках. Діти читали свої улюблені прислів'я, вірші, загадували загадки. 
   Скільки мов на землі? Вважають, що приблизно шість тисяч. Української мовою розмовляють приблизно 45 мільйонів чоловік. 
   На сьогоднішній зустрічі діти ще раз впевнилися, що мова мами-найкраща мова в світі. Щоб вона не зникла, її потрібно берегти, вивчати, розвивати і передавати як великий скарб наступним поколінням.

"Нашу мову в час горя-біди,

не одної тяжкої навали

не на те рятували діди,

щоб онуки її забували"

Д.Білоус 

Дорогами Уласа Самчука

"Я не тому письменник українського народу, що вмію писати. Я тому письменник, що відчував обов'язок перед народом. Бог вложив у мої руки перо. Хай буде дозволено мені використовувати його для доброго, для потрібного."

                                                                                              Улас Самчук

Завтра, 20 лютого, 110 річниця від дня народження Уласа Самчука-відомого українського письменника та журналіста.

Година пам'яті поетів-земляків

Залишити про себе слід-це так важливо, щоб не прожити задарма життя...

   Сьогодні, 19 лютого, в Маловисківській ДШМ на традиційному літоб'єднанні "Степова криниця" вшановували пам'ять автора пісень Івана Рудого та поетів-земляків, чиї імена добре відомі і за межами району. Це Володимир Бровченко, Оксана Степаненко, Григорій Красний, Ігор Тарасенко, Валентина Левченко-Дигас, В'ячеслав Сокуренко та Леонід Коцар.  

   Багато людей прийшло, щоб згадати телими, сердечними словами своїх земляків. Виконувалися пісні, звучали вірші. Учні нашої школи: Тарахтій Владислав, Колеснік Дмитро, Сніцар Катерина, Слободнюк Інна, Кучеренко Вікторія-учасники літгуртка "Світанок" (вчитель Давидова Луїза Петрівна) прочитали свої улюблені вірші поетів-земляків.

 

У рамках Програми "Кіровоградщина читає Хемінгуея"

Згідно з Програмою "Кіровоградщина читає Хемінгуея", шкільна бібліотека Маловисківської ЗШ №3 І-ІІІ ступенів та вчитель інформатики створили буктрейлер за книгою письменника "Прощавай, зброє!"

 

Поведінка-це дзеркало, у якому кожен показує своє обличчя.

"Умій відчувати поруч людину, умій розуміти її душу, 

бачити в її очах складний духовний світ-радість, горе, біду, нещастя. 

Умій виховувати себе так, щоб ти ненавидів хамство, некультурність, неввічливість."

В.О.Сухомлинський

   У кожній країні, в різних умовах, за часів війни чи миру, правила поведінки людей можуть бути різними. Проте за будь-яких обставин лише та людина, яка чинить так, аби не принижувати, не ображати інших, не завдавати їм зайвого клопоту, а навпаки-робити їхнє життя приємнішим, може вважатися гарно вихованою. Про таку людину кажуть: "Вона має гарні манери".

   Учні 5-Б класу (класний керівник Заводова Зоя Володимирівна) на годині спілкування ознайомилися з такими поняттями як "етикет", "ввічливість", дізнались, що настрій людини великої мірою залежить від щоденного вітання. Діти погодилися користуватися "золотим правилом моралі": "Стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставились до тебе".

"Ця казка на білих лапах..."

"Ця казка на білих лапах

Іде уночі по дорозі,

І місяць тече по хатах,

І в казки на віях сльози.

Іде вона й тихо плаче:

Андрійка ніде не баче..."

М.Вінграновський 

   Ці рядки відомого українського поета вимальовують у нашій уяві чарівну постать, гостю щасливих сімейних вечорів, мандрівницю місячних ночей, володарку захоплюючих снів-українську казку.

   Творчість українського народу згуртовує українців, ріднить з іншими народами, бо в усьому світі цінуються закладені в казці любов і повага до людини-трударя, до мужнього оборонця добра й краси, захисника рідної землі.

   Учні 3-х та 4-х класів групи продовженого дня (Савченко О.Б.) подорожували сьогодні української казкою, а на зупинках читали уривки улюбленик казок. Також змагалися на краще знання української казки. Діти корисно провели час у шкільній бібліотеці. 

   Тож читаймо і переповідаймо українські казки. Нехай вони живуть серед нас і вчать, як треба по правді жити!

"...І там, де звучить рідна мова, живе український народ!"

"Найбільше і найдорожче добро в кожного народу-це його мова, 

ота жива схованка його духу, його багата скарбниця, 

в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, досвід, почування."

                  Панас Мирний

   Ми не завжди пам'ятаємо про те, яке багатство є у кожного з нас, не завжди помічаємо його, не завжди цінуємо. Але без нього ми не можемо жити. Це наша мова. Вона нам рідна, як мати і батько, як та земля, на якій ми зростаємо. Бо це мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили перші слова. Ця мова зрозуміла і рідна всім нам. Без неї немає нашого народу...

   Читачі 5-А класу (класний керівник Бакалінська Олена Володимирівна) впевнені, що без усної народної творчості сучасна людина збідніє духовно. І тому на літературних посиденьках розповідали своїм одноліткам українські народні легенди, приказки, прислів'я, народні та авторські скоромовки. Також звучали вірші та вислови відомих людей про рідну мову.

   Час пролинув швидко й непомітно, а ще так багато цікавого в українській народній скарбниці...